Рішення 12 сесії

У К Р А Ї Н А

Житомирська область Хорошівського району

Топорищенська сільська рада

Р І Ш Е Н Н Я

 Д В А Н А Д Ц Я Т О Ї   С Е С І Ї

          сьомого   скликання                                  від  30 червня 2017 року

  Про визначення мінімальної суми оренди

одного квадратного метра загальної площі

нерухомого майна фізичних осіб з урахува-

нням місця її розташування та функціонального

призначення при передачі в оренду

(суборенду) та житловий найм на території

Топорищенської сільської ради.                 

     Відповідно до Закону України Про оренду державного та коммунального майна» та керуючись  ст..26  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду майна комунальної власності, сесія сільської ради

В И Р І Ш И Л А :

1. Встановити мінімальну вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб з урахуванням місця її розташування та функціонального  призначення при передачі в оренду (суборенду) та житловий найм на території ___Топорищенської_сільської ради у розмірі відповідно до додатку,

2.Встановити, що дане рішення набирає чинності з 01 січня 2018 року

 3. Контроль за виконанням даного рішення  покласти на постійну комісію з питань  планування, бюджету за фінансів.

  Сільський голова                                        Л.Г.Зубрицька

Додаток до рішення  ХІІ сьомого скликання Топорищенської сільської  ради від  30 червня  2017   року

РОЗРАХУНОК

мінімальної вартості місячної оренди  одного  квадратного метра  загальної площі нерухомого  майна фізичних осіб з урахуванням місця її розташування та функціонального призначення при передачі в оренду (суборенду) та житловий найм на території Топорищенської сільської  ради

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12,2010 року № 1253 «Про затвердження Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб”  мінімальна вартість  місячної оренди 1 кв.метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

               Рн

Р *                         і M хФ

               К * 12

Де Р-  мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна у гривнях.

Рн – серединя вартість I кв. метра новобудованого об'єкта подібного до орендованого , яка обчислюється  залежно від ринкової вартості , у гривнях

К - коефіцієнт окупності об”єкта у разі надання його в оренду , що відповідає проектному строку експлуатації такого об”єкта (від 5 до 100 років)

Ф- коефіцієнт функціонального призначення об'єкта нерухомого майна:

У відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 листопада 2014 року №307 «Про прогнозні середньорічні показники  опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на 2015 рік» опосередкована вартість нового житла у розрахунку на Ікв. метр по Житомирській області складає 5472грн.

Середній проектний строк експлуатації об”єктів нерухомого майна  по Топорищенській с/раді складає 75 років.

Згідно з розташуванням об’єкту  оренди застосовуються  наступні коефіцієнти:

центр – коефіцієнт 2

інші вулиці- коефіцієнт 1,5

село -----------------1

У разі використання такого об'єкта для провадження виробничої діяльності застосовується коефіцієнт  2 , іншої комерційної діяльності – 3,некомерційної діяльності , у тому числі для проживання фізичних осіб – 1.

Таблиця мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб з урахуванням місця її розташування та функціонального призначення і передачі в оренду (суборенду) та житловий найм  на території Топорищенської  сільської  ради додається.

Сільський голова                                                                          Л.Г.Зубрицька

Таблиця мінімальної  вартості місячної оренди квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб з урахуванням місця її розташування , функціонального призначення при передачі в оренду (суборенду) та житловий найм на території Топорищенської  сільської   ради

Сільський голова                                                                              Л.Г.Зубрицька

У К Р А Ї Н А

Житомирська область Хорошівського району

Топорищенська сільська рада

Р І Ш Е Н Н Я

Д В А Н А Д Ц Я Т О Ї  С Е С І Ї

          сьомого   скликання                                  від  30  червня  2017 року

        Про погодження та затвердження розміру

        орендної плати  за земельні ділянки.

   Відповідно до ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст 12 Земельного кодексу України, ст 14, 21-23 Закону України «Про оренду землі»  сесія сільської ради сільської ради 

                                  В И Р І Ш И Л А :

1. Погодити розмір орендної плати за земельні ділянки, що передаються фізичним та юридичним особам в оренду за межами населених пунктів, яка вираховується у відсотках до нормативно-грошової оцінки землі згідно з додатком №1.

1. Встановити на 2018 рік розмір орендної плати за земельні ділянки, що передаються фізичним та юридичним особам в оренду в межах населених пунктів, яка вираховується у відсотках до нормативно-грошової оцінки землі згідно з додатком №2.

Сільський голова                                        Л.Г.Зубрицька

 ДОДАТОК №1 До рішення ХХІІ сесії сьомого скликання   від 30 червня 2017 року

ОРЕНДНІ   СТАВКИ

Відсотки до нормативно-грошової оцінки земель, що застосовуються для розрахунку розміру орендної плати за землю, яка передається фізичним та юридичним особам в оренду за межами населених пунктів ( не більше 12% нормативної грошової оцінки).

ДОДАТОК №1 До рішення ХХІІ сесії сьомого скликання від 30 червня 2017 року

ОРЕНДНІ   СТАВКИ

Відсотки до нормативно-грошової оцінки земель, що застосовуються для розрахунку розміру орендної плати за землю, яка передається фізичним та юридичним особам в оренду в межах населених пунктів ( не більше 12% нормативної грошової оцінки).

У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Сільський голова                                                   Л.Г.Зубрицька

У К Р А Ї Н А
Житомирська  область  Хорошівського району
Топорищенська  сільська  рада
Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я
ДВАНАДЦЯТОЇ   СЕСІЇ                                                       30 червня  2017 року
сьомого  скликання  
Про місцеві податки і збори на 2018 рік.
   Відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року №909-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  сесія сільської ради    
В И Р І Ш И Л А :
1.     Встановити з 01.01.2017  на території Топорищенської сільської ради:
1.1. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірах, визначених у додатку 1 до цього рішеня.( Додаток №1)
1.2. Пільгові площі об’єкта/об’єктів нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, на які зменшується база оподаткування, у розмірах, визначених у додатку 2 до цього рішення.( Додаток №2)
1.3. Пільги з податку, що сплачується з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, визначені у додатку 3 до цього рішення. (Додаток №3)
1.4  Затве рдити елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаються).( Додаток №4)
2.    Затвердити Положення про єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (Додаток 5).
3.    Встановити фіксовані ставки єдиного податку на 2018 рік для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (Додаток 6).
4.    Затвердити Положення про акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів (Додаток 7);
5.    Затвердити Положення про транспортний податок (Додаток 8);
6.    Затвердити Положення про туристичний збір (Додаток 9);
7.    Затвердити Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (Додаток10 ) 
8.    Зарахування та справляння ставки податку на нерухоме майно здійснювати відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
     9. Рішення вводиться в дію з 01 січня 2018 року.
    10. Контроль за виконання цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування бюджету, освіти, культури, будівництва, промисловості, транспорту, зв’язку і комунальної власності.

Сільський голова                                                                         Л. Г. Зубрицька

Підготовив:                                                              
спеціаліст ІІ категорії з питань бухгалтерського обліку                                                          
В.Т.Підгайна                                                                                          

Додаток 1 до рішення сільської ради 30.06.2017 р.

 Розміри ставок  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 (в процентах від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр  нерухомості.)

Додаток 2 до рішення сільської ради  від 30.06.2017р.

Пільгові площі об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку,

на які зменшується база оподаткування

Додаток 3 до рішення сільської ради від 30.06.2017 р.

Пільги з податку, що сплачується з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб

пільги встановлюються для одного об’єкта нерухомості, незалежно від площі, у тому числі його часток

ДОДАТОК №4 ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення сільської ради від 30.06.2017 р.

Елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2.Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.2. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу –  житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, яка розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

д) садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який у питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

е) дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

2.3. Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

2.4. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (або в їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом, у тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість, не придатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

3.База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4. Пільги зі сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

4.2. Топорищенська сільська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території Топорищенської сільської ради, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані в установленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на території Топорищенської сільської  ради з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

4.3. Пільги з податку, що сплачується на території Топорищенської сільської   ради  з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

а) об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

б) об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

5 Ставка податку

5.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, встановленому додатком 1 до цього рішення.

5.2. На 2017 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені додатком 1 до цього рішення, не можуть перевищувати  трьох  відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об’єктів нежитлової нерухомості.

6. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється, виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється, виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього пункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

7.2. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8. Строк та порядок подання звітності

8.1. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

8.2. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

в) права на користування пільгою зі сплати податку;

г) розміру ставки податку;

ґ) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8.3. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу, подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна, станом на перше число відповідного кварталу, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

9.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року, податок обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

10. Порядок сплати податку 

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

11. Строки сплати податку 

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу, до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Додаток №5 до рішення сесії від 30.06. 2017 року 

П О Л О Ж Е Н Н Я про єдиний податок
(ст.  291 – 295 ПКУ)
Розділ І. Платники податку
(ст. 291 ПКУ)
1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
   Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи  підприємці належать виключно до третьої групи 
платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) Третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
4) четверта група  сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. 
Виключення та обмеження щодо перебування платників у групах встановлюються Податковим Кодексом України.
Розділ ІІ. Об’єкт та ставки єдиного податку
(ст. 293 ПКУ)
2.1. Ставки єдиного податку для платників першої  другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі  мінімальна заробітна плата).
2.2. Фіксовані ставки єдиного податку (Додаток 1.2.) встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах  до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Ставка єдиного податку встановлюється Податковим Кодексом України для платників єдиного податку першої - третьої групи в разі:
- перевищення визначеного обсягу доходу
- провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку
- при застосуванні іншого способу розрахунків ніж визначений 
- здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування
- провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 Розділу І цього положення.

Розділ ІІІ. Податковий (звітний) період
(ст. 294 ПКУ)
3.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
3.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
3.3. Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
3.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
   Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація..
3.5. Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
3.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
3.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
 
Розділ ІV.  Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
(ст. 295 ПКУ)
4.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
   Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо селищна рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу України.
4.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
4.4. Сплата єдиного податку платниками першої  третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
4.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Додаток №6. рішення  сесії від 30.06. 2017 року

Фіксовані ставки єдиного податку на 2018 рік для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Додаток №7 до рішення  сесії від 30.06. 2017 року 

П О Л О Ж Е Н Н Я
про акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів
(ст. 212 – 222 ПКУ)
Розділ І. Платники податку
   Платниками податку є особи  суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів
Розділ ІІ. Об'єкти оподаткування
Об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів
Розділ ІІІ. База оподаткування
Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
До підакцизних товарів належать:
-спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

Розділ ІV. Ставки податку (215.3.10)
Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до Розділу ІІ цього Положення становить 5 відсотків. 
Для, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, реалізованих відповідно до Розділу ІІ цього Положення, ставка податку становить 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару".

Розділ V. Податковий період та строк сплати
   Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами  підприємцями, які сплачують єдиний податок,  є дата надходження оплати за проданий товар.
   Сплата податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
   Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
   Особа  суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.    

Додаток №8 до рішення  сесії від 30.06. 2017 року 

П О Л О Ж Е Н Н Я
про транспортний податок
(ст. 267 ПКУ)
Розділ І. Платники податку 
1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 2.1 цього положення є об’єктами оподаткування.

Розділ ІІ. Об’єкт оподаткування
2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Розділ ІІІ. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. Розділу ІІ цього Положення.

Розділ ІV. Ставка податку
4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 2.1.

Розділ V. Податковий період
5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Розділ VІ. Строки сплати податку
6.1. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації"
6.2. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Додаток №9 до рішення  сесії від 30.06.2017 року 

П О Л О Ж Е Н Н Я
про туристичний збір
(ст. 268 ПКУ)

Розділ І.  Загальні положення
1.1. Туристичний збір  це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Розділ ІІ.  Платники податку
2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення селищної ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Розділ ІІІ. Ставка податку
3.1. Ставка встановлюється у розмірі 0.5%  до бази справляння збору, визначеної Розділом ІV.
Розділ ІV. База оподаткування
4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 5.1 цього положення, за вирахуванням податку на додану вартість.
4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.
4.3. Згідно з рішенням селищної ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами  підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Розділ V. Особливості справляння збору
5.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Розділ VІ. Податковий період

6.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
6.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу";

Додаток №10 до рішення   сесії від 30.06. 2017 року

П О Л О Ж Е Н Н Я
про збір за місця для паркування транспортних засобів
(ст. 2681 ПКУ)
Розділ І. Платники податку 
1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи  підприємці, які згідно з рішенням селищної ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням селищної ради про встановлення збору.
   Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I Податкового  Кодексу.

Розділ ІІ.  Об’єкт і база оподаткування збором
2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Розділ ІІІ. Ставки збору
3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,03 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Розділ ІV.   Особливості встановлення збору
4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються селищною радою.

Розділ V. Порядок обчислення та строки сплати збору
5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

• Працівники сільської ради
• Депутатський корпус
• Постійні комісії
• Виконавчий комітет
• Діяльність сільської ради
• Рішення виконавчого комітету
  • Рішення виконавчого комітету від 26.09.2017
  • Рішення 1
  • Рішення 2
  • Рішення 3
  • Рішення 4
• Рішення сесій сільської ради
  • Рішення 24 сесії
  • Рішення 27 сесії
  • Рішення 12 сесії
  • Рішення 13 сесії
  • Рішення 14 сесії
  • Рішення 19 сесії
  • Рішення 22 сесії
  • Рішення 21 сесії
  • Рішення 25 сесії
  • Рішення 18 сесії
  • Рішення 15 сесії
  • Рішення 28 сесії
  • рішення 16 сесії
  • Рішення 29 сесії
  • Рішення 17 сесії
  • Рішення 26 сесії
  • Рішення 31 сесії
  • Рішення 30 сесії
  • Рішення 32 сесії
• Оголошення
• Паспорти бюджетних програм
  • Паспорти бюджетних програм на 2019 рік
  • Паспорти бюджетних програм на 2020 рік
• Очищення влади
  • Подберезкіна Н.В.